Будьмо оптимістами!

Виявляється, що найскладніше для вчителя - пояснити найпростіші речі))) Пам'ятаю, як учениця запитала мене, а хто такий ОПТИМІСТ?

 Як на мене, оптимізм, то річ непроста! Часто себе запитую, чому одні люди впевнені в житті, а інші - на все  дивляться крізь призму песимістичності, і що саме  спричиняє такий стан?

       Напевно, оптимізм - це не стан, це саме життя, спосіб мислення...щодня  прямуючи до незнаного,  прагнення пізнавати незвідане, перебуваючи в РАДОСТІ!

       Щохвилини пам'ятаючи, що радість - це не тимчасовий сміх чи глянцева усмішка, витиснута з уст "коли  треба", а думки, які ми спрямовуємо у майбутнє, це думки, про те, що ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!

        Вірю, що там, де РАДІСТЬ, там є і ЛЮБОВ, і ВІРА, і НАДІЯ! ТАМ - МУДРІСТЬ!

Хтось скаже: легко радіти, коли життя схоже на казку, а коли повно незгод та непорозумінь? Що тоді? ЯК БУТИ ОПТИМІСТОМ???

       Не пам'ятаю, де, колись прочитала такі рядки ( вчителі, які  занотовують мудрі думки, мене зрозуміють про що я):

           оптимізм часто змушує діяти нас нелогічно:

·  усміхатися, коли всі плачуть;

·  дякувати, коли всі нарікають;

·  стукати, коли не відчиняють;

·  любити, коли всі ненавидять;

· вірити, коли не віриться;

· шукати, коли не можеш знайти;

· бути білим, коли всі, як всі)))

        Виходить, що оптимізм - це і є щастя, принаймні його початком! Він допомагає нам не опускати руки, йти впевнено до своєї мети, долаючи всі перешкоди і вчитися оптимізму, напевно, треба все своє життя!

Саме  зараз і є час для оптимізму! Ми все зможемо! Будьмо оптимістичними!